Головна » Дошка оголошень » Экстримальные ситуации

У категорії оголошень: 5
Показано оголошень: 1-5


Сортувати за: Даті · Назві · Рейтингу · Коментарям · Переглядам
ДІЇ ПІД ЧАС хімічних  АВАРІЇ
-В разі виникнення виробничої аварії начальник цивільної оборони об'єкта терміново організовує оповіщен­ня керівництва і всіх працівників підприємства про небез­пеку.
- Якщо трапилося витікання СДОР, то оповіщується також населення, яке мешкає поблизу об'єкта і в напрямі можливого поширення отруйних газів.
-Населення повинно слухати повідомлення штабу ЦО і діяти за його вказівкою.
-Організовується розвідка, яка встановлює місце аварії, вид СДОР, ступінь зараження території та повітря, стан людей у зоні зараження, кордони зон забруднення, напрям і швидкість вітру в приземному шарі, напрям поширення зараженого повітря.
-Уражених після надання їм допомоги доставляють у незаражений район, а в разі необхідності - до лікуваль­ного закладу.
-Продукти харчування і вода у зоні зараження пе­ревіряються, і приймається рішення про їх дегазацію або знищення.
Необхідно пам'ятати, що чим швидше люди поки­нуть заражену місцевість, тим менша небезпека уражен­ня.
-Покидати заражену територію треба швидко, намага­ючись не піднімати пилу і не торкатися навколишніх предметів.
- На зараженій території не можна знімати за­соби захисту, курити, їсти, пити.
- Після виходу з району зараження потрібно пройти санітарну обробку, змінити білизну або весь одяг. Ці ж самі правила поведінки сто­суються населення, яке опинилось у зоні хімічного зара­ження отруйними речовинами.
- Крім того, необхідно вміти захистити органи дихан­ня від СДОР і вміти надавати першу допомогу при от­руєнні .
 
 ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ТА ДІЇ У ЗОНІ БАКТЕРІОЛОГІЧНОГО ЗАРАЖЕННЯ
-У зоні бактеріологічного зараження запроваджують спеціальний режим - карантин або обсервацію.
Карантин - суворий режим ізоляції певної групи на­селення з метою запобігання розповсюдженню інфекцій­них захворювань. У зоні карантину не дозволяється вихо­дити зі своїх житлових приміщень. -Продукти харчування і предмети першої необхідності доставляються додому. Ви­хід (виїзд) з районів, у яких оголошено карантин, заборо­няється.
Обсервація - медичне спостереження за певною гру­пою населення.
- В зоні обсервації медична служба цивіль­ної оборони виявляє захворювання, проводить профілак­тичні заходи, робить спеціальні щеплення.
-Обмежується спілкування між людьми.
-Навчальні та культурно-освітні заклади можуть продовжувати свою роботу, але за умови суворого виконання встановлених правил.
Населення, яке перебуває у зоні бактеріологічного за­раження, повинно суворо додержувати вимог медичної служби ЦО.
- Надзвичайно важливо не порушувати режи­му харчування.
- Можна їсти тільки ті продукти, що збері­галися у холодильнику або в закритій тарі, їжу слід обов'язково піддавати тепловій обробці, воду для пиття - кип'ятити.
-Велике значення в цих умовах має чистота жител, дворів, місць загального користування.
-Необхідно суворо виконувати вимоги особистої гігієни: щодня митися, що­тижня міняти натільну і постільну білизну, постійно сте­жити за чистотою рук, волосся.
- В усіх випадках, перебу­ваючи у зоні бактеріологічного зараження, потрібно зберігати спокій і додержувати встановлених правил.
Экстримальные ситуации | Переглядів: 3714 | Дата: 15.01.2013 | Коментарі (0)

ДІЇ ПІД ЧАС хімічних  АВАРІЇ

-В разі виникнення виробничої аварії начальник цивільної оборони об'єкта терміново організовує оповіщен­ня керівництва і всіх працівників підприємства про небез­пеку.

- Якщо трапилося витікання СДОР, то оповіщується також населення, яке мешкає поблизу об'єкта і в напрямі можливого поширення отруйних газів.

-Населення повинно слухати повідомлення штабу ЦО і діяти за його вказівкою.

-Організовується розвідка, яка встановлює місце аварії, вид СДОР, ступінь зараження території та повітря, стан людей у зоні зараження, кордони зон забруднення, напрям і швидкість вітру в приземному шарі, напрям поширення зараженого повітря.

-Уражених після надання їм допомоги доставляють у незаражений район, а в разі необхідності - до лікуваль­ного закладу.

-Продукти харчування і вода у зоні зараження пе­ревіряються, і приймається рішення про їх дегазацію або знищення.

Необхідно пам'ятати, що чим швидше люди поки­нуть заражену місцевість, тим менша небезпека уражен­ня.

-Покидати заражену територію треба швидко, намага­ючись не піднімати пилу і не торкатися навколишніх предметів.

- На зараженій території не можна знімати за­соби захисту, курити, їсти, пити.

- Після виходу з району зараження потрібно пройти санітарну обробку, змінити білизну або весь одяг. Ці ж самі правила поведінки сто­суються населення, яке опинилось у зоні хімічного зара­ження отруйними речовинами.

- Крім того, необхідно вміти захистити органи дихан­ня від СДОР і вміти надавати першу допомогу при от­руєнні .

 

 

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ТА ДІЇ У ЗОНІ БАКТЕРІОЛОГІЧНОГО ЗАРАЖЕННЯ

-У зоні бактеріологічного зараження запроваджують спеціальний режим - карантин або обсервацію.

Карантин - суворий режим ізоляції певної групи на­селення з метою запобігання розповсюдженню інфекцій­них захворювань. У зоні карантину не дозволяється вихо­дити зі своїх житлових приміщень. -Продукти харчування і предмети першої необхідності доставляються додому. Ви­хід (виїзд) з районів, у яких оголошено карантин, заборо­няється.

Обсервація - медичне спостереження за певною гру­пою населення.

- В зоні обсервації медична служба цивіль­ної оборони виявляє захворювання, проводить профілак­тичні заходи, робить спеціальні щеплення.

-Обмежується спілкування між людьми.

-Навчальні та культурно-освітні заклади можуть продовжувати свою роботу, але за умови суворого виконання встановлених правил.

Населення, яке перебуває у зоні бактеріологічного за­раження, повинно суворо додержувати вимог медичної служби ЦО.

- Надзвичайно важливо не порушувати режи­му харчування.

- Можна їсти тільки ті продукти, що збері­галися у холодильнику або в закритій тарі, їжу слід обов'язково піддавати тепловій обробці, воду для пиття - кип'ятити.

-Велике значення в цих умовах має чистота жител, дворів, місць загального користування.

-Необхідно суворо виконувати вимоги особистої гігієни: щодня митися, що­тижня міняти натільну і постільну білизну, постійно сте­жити за чистотою рук, волосся.

- В усіх випадках, перебу­ваючи у зоні бактеріологічного зараження, потрібно зберігати спокій і додержувати встановлених правил.

Экстримальные ситуации | Переглядів: 1009 | Дата: 15.01.2013 | Коментарі (0)

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ В ЗОНІ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ
Радіоактивне зараженою може виявитися місцевість не тільки після ядерного вибуху, а й внаслідок аварії на атомній електростанції, на інших об'єктах, що виробля­ють або використовують розщеплені матеріали.
Характерна особливість радіоактивного зараження місцевості після ядерного вибуху - швидкий спад рівнів
-радіації через безперервний розпад радіоактивних речо­вин. Так, через 7 год після вибуху рівень радіації на міс­цевості зменшується у 10 разів, через добу - приблизно у 40 разів, через 49 годин - у 100 разів. Найдужче спа­дають рівні радіації у першу добу, яка становить найбільшу небезпеку для людей.
-У тих населених пунктах і районах, де виявлено радіоактивне зараження, усі мешканці повинні надягнути респіратори,
- протипилові тканинні маски,
-ватно-марлеві пов'язки або протигази,
-взяти документи, запас їжі і во­ди, медикаменти, предмети першої необхідності й піти до захисної споруди. (Цього не було зроблено у Прип'яті, Чорнобилі та в навколишніх населених пунктах після аварії на ЧАЕС у 1986 р.)
-Якщо обставини змусили когось сховатись у квартирі або виробничому приміщенні, потрібно, не гаючи часу,
-- зачинити вікна і двері,
-- завісити їх цупкою тканиною,
--затулити всі щілини.
Якщо ж люди опинилися в зоні зараження або їм потрібно залишити її, кожна людина повинна прийняти радіозахисний засіб. Складною і дуже відповідальною проблемою в таких умовах є харчування.
- Готувати їжу найкраще на незараженій території.
- В разі крайньої по­треби можна готувати на відкритій місцевості з рівнем радіації не вищим 1 Р/год, а якщо рівень радіації - до 5 Р/год, то у наметах. Коли радіація вища за 5 Р/год - лише у закритих герметичних і дезактивованих примі­щеннях або у захисних спорудах.
Слід пам'ятати, що і після зняття обмежень треба додержувати заходів перестороги, оскільки частина радіоактивних речовин (в основному ізотопи цезію-137 і стронцію-90) надовго залишається на ґрунті, рослин­ності, у воді, на поверхні будівель. Вони можуть потра­пити до організму з їжею і водою.
-Тому для приготуван­ня їжі придатні тільки ті продукти, що зберігалися у по­гребах, підстіллях, холодильниках, кухонних столах, ша­фах, закритому скляному посуді, були загорнуті в пило­непроникні матеріали.
Щоб запобігти масовому радіаційному опроміненню (чи хоча б знизити його дози до допустимих норм), штаби ЦО у цих зонах запроваджують режими радіаційного захи­сту, тобто визначають час безперервного перебування лю­дей у захисних спорудах, тривалість перебування у будинках і на відкритій місцевості.
-Якщо підприємство і в цих умовах продовжує свою діяльність, то для кожного цеху встановлюється час роботи, час відпочинку в захисних спо­рудах або житлових приміщеннях. Вибір режиму зале­жить від рівнів радіації, захисних властивостей сховищ, наявності протирадіаційних укриттів та інших умов.
Нині розроблено і рекомендовано вісім типових ре­жимів захисту для різних категорій населення: режими 1-3 - для непрацюючого населення, режими 4-7 - для робітників і службовців, режим 8 - для особового складу невоєнізованих формувань.
Кожний режим радіаційного захисту ділиться на три етапи:
- перший - перебування у захисних спорудах;
- дру­гий - перебування у захисних спорудах і будинках;
-третій - перебування у приміщеннях та обмежений час перебування на відкритій місцевості.
Для непрацюючого населення розроблено такі режи­ми (з урахуванням К^у,- коефіцієнта ослаблення):
-Режим № 1 - для населення, яке проживає в дерев'я­них будинках з kqcj,^ 2 і використовує ПРУ з 1?^.= 50.
-Режим № 2 - для населення, яке проживає у цегля­них одноповерхових будинках з К^у, = 10 і використовує ПРУ з КосЛ.= 50.
-Режим № 3 - для населення, яке проживає у бага­топоверхових цегляних будинках з К^^,^ 20 і викорис­товує ПРУ з Косл^ 200-400.
Наприклад: При рівні радіації 300 р/год:
- для населення, що проживає в дерев'яних будинках (режим № 1), загальна тривалість дотримання режиму за­хисту - 25 діб. З них: перебування в ПРУ - 5 діб; в ПРУ та будинку - 10 діб (у т.ч. протягом доби: 6,5 год у будин­ку, 17 год у ПРУ, 0,5 год на відкритій місцевості); у бу­динку - 10 діб з виходом на відкриту місцевість до 1 год на добу;
- для населення, що проживає в цегляних однопо­верхових будинках (режим № 2), загальна тривалість до­тримання режиму захисту - 20 діб. З них: перебування в ПРУ - 3 доби; в ПРУ та будинку - 4 доби (у т.ч. про­тягом доби: 11 год у будинку, 11 год. у ПРУ, 2 год на відкритій місцевості); у будинку - 13 діб з виходом на відкриту місцевість до 1 год на добу;
 - для населення, що проживає у багатоповерхових будинках (режим № 3), загальна тривалість дотримання режиму захисту - 7 діб. З них: перебування в ПРУ - 16 год; в будинку - 6 діб (у т.ч. протягом доби: 23 год у будинку, 1 год на відкритій місцевості).
Экстримальные ситуации | Переглядів: 4518 | Дата: 15.01.2013 | Коментарі (0)

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ ПІД ЧАС ЗЕМЛЕТРУСУ 

 Виведення населення у безпечні місця проводиться організовано, з урахуванням обстановки. 

 Із службових приміщень і житлових будинків треба виходити швидко, не заважаючи іншим.

 Якщо сильні підземні поштовхи застали вас на ву­лиці, слід якнайдалі відійти від будинків.

 Не можна за­лишатися поблизу об'єктів, що мають легкозаймисті і сильнодіючі отруйні речовини, на мостах і шляхопро­водах. 

 Не можна триматися за високі стовпи і паркани, ховатись на нижніх поверхах і в підвальних приміщен­нях будинків. 

 Усі транспортні засоби зупиняються, паса­жири залишають їх і відходять на безпечну відстань. 

 Особливу організованість слід проявити, виходячи з вок­залів, театрів, магазинів; необхідно точно виконувати розпорядження адміністрації.

 Під час урагану, шквалу треба сховатись у підвалах, підпіллях, погребах, канавах, траншеях, улоговинах, укриттях цивільної оборони.

 Від селю порятунок у тому, щоб терміново і завчасно залишити зону, яку він може затопити.

Экстримальные ситуации | Переглядів: 2619 | Дата: 15.01.2013 | Коментарі (0)

Правила безопасности в городском общественном транспорте

 Во время поездок в городском общественном транспорте пассажиру необходимо соблюдать следующие правила:

 1. При возникновении какой-либо опасной ситуации в первую очередь действовать по указанию водителя трамвая или троллейбуса.

 2. Не выходить из вагона, когда водитель переводит стрелку.

 3. Не прыгать в трамвай (троллейбус) на ходу;

 4. Выходить из трамвая (троллейбуса) следует осторожно, чтобы не попасть под движущийся транспорт;

 5. При нахождении около дверей остерегаться ушибов рук дверями подвижного состава;

 6. Не высовываться из окон, опасаясь быть задетым движущимся транспортом или каким-либо препятствием;

 7. Запрещается разговаривать с водителем во время движения.

 В случае пожара в автобусе, трамвае или троллейбусе необходимо:

 1. Немедленно сообщите о пожаре водителю и пассажирам;

 2. Потребуйте остановиться и открыть двери. Будьте осторожны! В троллейбусах и трамваях металлические части могут оказаться под напряжением в результате нарушения защитной изоляции проводов;

 3. При необходимости используйте для эвакуации аварийные люки в крыше и выходы через боковые окна. Если надо, выбейте ногами стекла. В транспорте обычно имеются материалы, выделяющие при горении ядовитые газы, поэтому покидайте салон быстро, закрывая рот и нос платком или рукой. Выбравшись из салона, отойдите подальше, так как могут взорваться баки с горючим или произойти замыкание высоковольтной электросети;

 4. Немедленно по телефону или через водителей проезжающих машин сообщите о пожаре в пожарную часть, окажите посильную помощь пострадавшим.

Экстремальные ситуации  аварийного характера на легковом автомобиле

В случае аварии (столкновение со встречной машиной, падение машины с насыпи и др.) последствия могут быть самыми трагичными. Вместе с тем соблюдение элементарных правил безопасности значительно увеличивает шансы на выживание при автомобильных авариях.

 Подголовники и ремни безопасности уменьшают вероятность гибели при лобовом столкновении в два-три, а при опрокидывании – в пять раз. Без ремней безопасности, столкнувшись с неподвижным препятствием даже на скорости 20 км/ч, водитель скорее всего получит травму; та же ситуация при 50 км/ч равносильна прыжку с четвертого этажа.

 Что же делать, если авария неизбежна? Вот несколько советов опытных водителей:

 1. Не покидать машину до ее остановки (шансов выжить в машине в 10 раз больше, чем при «катапультировании»).

 2. Когда удар неизбежен, самое главное – препятствовать своему перемещению вперед и защитить голову. Упереться ногами в пол, голову наклонить вперед между рук, напрягая все мышцы, упереться руками для смягчения удара.

 3. Наиболее опасное место для пассажира – переднее сиденье, поэтому детям до 12 лет нельзя там находиться без специального устройства.

 4. После того как удар произошел, первым делом надо определиться, где и в каком положении вы находитесь, нет ли пожара, не подтекает ли бензин. В зависимости от ситуации двигайтесь к выходу. Если дверцы не открылись, надо открывать или разбивать окна.

 Если машина упала в воду, она может некоторое время держаться на плаву. Однако дверцы открывать не следует – машина начнет резко погружаться. Выбираться надо через открытое окошко. При погружении под воду с закрытыми окнами и дверцами воздух в салоне автомобиля держится несколько минут. Следует включать фары (чтобы машину было легче искать), активно провентилировать легкие, избавиться от лишней одежды, не забыть документы. Выбираться надо через дверцу или окно. Взявшись руками за крышу машины, подтянуться, а затем резко плыть вверх. Если дверцу заклинило и стекло не опускается, надо разбить лобовое стекло. Выбираться наружу можно, когда машина наполнилась водой наполовину. Если распахнуть дверцу и попытаться тут же выбираться, вам будет мешать поток воды, идущий в салон. 

 Оказавшись вне машины, помните, что у вас не меньше 30–40 секунд. Этого достаточно, чтобы выплыть на поверхность.

Экстримальные ситуации | Переглядів: 3198 | Дата: 14.01.2013 | Коментарі (0)