Дошка оголошень

Дії під час хімічних та бактеріологічних аварій

Tue, 15 Jan 2013 06:00:58 GMT

ДІЇ ПІД ЧАС хімічних АВАРІЇ

-В разі виникнення виробничої аварії начальник цивільної оборони об'єкта терміново організовує оповіщення керівництва і всіх працівників підприємства про небезпеку.

- Якщо трапилося витікання СДОР, то оповіщується також населення, яке мешкає поблизу об'єкта і в напрямі можливого поширення отруйних газів.

-Населення повинно слухати повідомлення штабу ЦО і діяти за його вказівкою.

-Організовується розвідка, яка встановлює місце аварії, вид СДОР, ступінь зараження території та повітря, стан людей у зоні зараження, кордони зон забруднення, напрям і швидкість вітру в приземному шарі, напрям поширення зараженого повітря.

-Уражених після надання їм допомоги доставляють у незаражений район, а в разі необхідності - до лікувального закладу.

-Продукти харчування і вода у зоні зараження перевіряються, і приймається рішення про їх дегазацію або знищення.

Необхідно пам'ятати, що чим швидше люди покинуть заражену місцевість, тим менша небезпека ураження.

-Покидати заражену територію треба швидко, намагаючись не піднімати пилу і не торкатися навколишніх предметів.

- На зараженій території не можна знімати засоби захисту, курити, їсти, пити.

- Після виходу з району зараження потрібно пройти санітарну обробку, змінити білизну або весь одяг. Ці ж самі правила поведінки стосуються населення, яке опинилось у зоні хімічного зараження отруйними речовинами.

- Крім того, необхідно вміти захистити органи дихання від СДОР і вміти надавати першу допомогу при отруєнні .

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ТА ДІЇ У ЗОНІ БАКТЕРІОЛОГІЧНОГО ЗАРАЖЕННЯ

-У зоні бактеріологічного зараження запроваджують спеціальний режим - карантин або обсервацію.

Карантин - суворий режим ізоляції певної групи населення з метою запобігання розповсюдженню інфекційних захворювань. У зоні карантину не дозволяється виходити зі своїх житлових приміщень. -Продукти харчування і предмети першої необхідності доставляються додому. Вихід (виїзд) з районів, у яких оголошено карантин, забороняється.

Обсервація - медичне спостереження за певною групою населення.

- В зоні обсервації медична служба цивільної оборони виявляє захворювання, проводить профілактичні заходи, робить спеціальні щеплення.

-Обмежується спілкування між людьми.

-Навчальні та культурно-освітні заклади можуть продовжувати свою роботу, але за умови суворого виконання встановлених правил.

Населення, яке перебуває у зоні бактеріологічного зараження, повинно суворо додержувати вимог медичної служби ЦО.

- Надзвичайно важливо не порушувати режиму харчування.

- Можна їсти тільки ті продукти, що зберігалися у холодильнику або в закритій тарі, їжу слід обов'язково піддавати тепловій обробці, воду для пиття - кип'ятити.

-Велике значення в цих умовах має чистота жител, дворів, місць загального користування.

-Необхідно суворо виконувати вимоги особистої гігієни: щодня митися, щотижня міняти натільну і постільну білизну, постійно стежити за чистотою рук, волосся.

- В усіх випадках, перебуваючи у зоні бактеріологічного зараження, потрібно зберігати спокій і додержувати встановлених правил.

Дії під час хімічних та бактеріологічних аварій

Tue, 15 Jan 2013 05:59:30 GMT

ДІЇ ПІД ЧАС хімічних АВАРІЇ

-Населення повинно слухати повідомлення штабу ЦО і діяти за його вказівкою.

Необхідно пам'ятати, що чим швидше люди покинуть заражену місцевість, тим менша небезпека ураження.

- На зараженій території не можна знімати засоби захисту, курити, їсти, пити.

- Крім того, необхідно вміти захистити органи дихання від СДОР і вміти надавати першу допомогу при отруєнні .

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ТА ДІЇ У ЗОНІ БАКТЕРІОЛОГІЧНОГО ЗАРАЖЕННЯ

-У зоні бактеріологічного зараження запроваджують спеціальний режим - карантин або обсервацію.

Обсервація - медичне спостереження за певною групою населення.

-Обмежується спілкування між людьми.

- Надзвичайно важливо не порушувати режиму харчування.

-Велике значення в цих умовах має чистота жител, дворів, місць загального користування.

ПОВЕДІНКИ В ЗОНІ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ

Tue, 15 Jan 2013 05:39:58 GMT

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ В ЗОНІ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ

Радіоактивне зараженою може виявитися місцевість не тільки після ядерного вибуху, а й внаслідок аварії на атомній електростанції, на інших об'єктах, що виробляють або використовують розщеплені матеріали.

Характерна особливість радіоактивного зараження місцевості після ядерного вибуху - швидкий спад рівнів

-радіації через безперервний розпад радіоактивних речовин. Так, через 7 год після вибуху рівень радіації на місцевості зменшується у 10 разів, через добу - приблизно у 40 разів, через 49 годин - у 100 разів. Найдужче спадають рівні радіації у першу добу, яка становить найбільшу небезпеку для людей.

-У тих населених пунктах і районах, де виявлено радіоактивне зараження, усі мешканці повинні надягнути респіратори,

- протипилові тканинні маски,

-ватно-марлеві пов'язки або протигази,

-взяти документи, запас їжі і води, медикаменти, предмети першої необхідності й піти до захисної споруди. (Цього не було зроблено у Прип'яті, Чорнобилі та в навколишніх населених пунктах після аварії на ЧАЕС у 1986 р.)

-Якщо обставини змусили когось сховатись у квартирі або виробничому приміщенні, потрібно, не гаючи часу,

-- зачинити вікна і двері,

-- завісити їх цупкою тканиною,

--затулити всі щілини.

Якщо ж люди опинилися в зоні зараження або їм потрібно залишити її, кожна людина повинна прийняти радіозахисний засіб. Складною і дуже відповідальною проблемою в таких умовах є харчування.

- Готувати їжу найкраще на незараженій території.

- В разі крайньої потреби можна готувати на відкритій місцевості з рівнем радіації не вищим 1 Р/год, а якщо рівень радіації - до 5 Р/год, то у наметах. Коли радіація вища за 5 Р/год - лише у закритих герметичних і дезактивованих приміщеннях або у захисних спорудах.

Слід пам'ятати, що і після зняття обмежень треба додержувати заходів перестороги, оскільки частина радіоактивних речовин (в основному ізотопи цезію-137 і стронцію-90) надовго залишається на ґрунті, рослинності, у воді, на поверхні будівель. Вони можуть потрапити до організму з їжею і водою.

-Тому для приготування їжі придатні тільки ті продукти, що зберігалися у погребах, підстіллях, холодильниках, кухонних столах, шафах, закритому скляному посуді, були загорнуті в пилонепроникні матеріали.

Щоб запобігти масовому радіаційному опроміненню (чи хоча б знизити його дози до допустимих норм), штаби ЦО у цих зонах запроваджують режими радіаційного захисту, тобто визначають час безперервного перебування людей у захисних спорудах, тривалість перебування у будинках і на відкритій місцевості.

-Якщо підприємство і в цих умовах продовжує свою діяльність, то для кожного цеху встановлюється час роботи, час відпочинку в захисних спорудах або житлових приміщеннях. Вибір режиму залежить від рівнів радіації, захисних властивостей сховищ, наявності протирадіаційних укриттів та інших умов.

Нині розроблено і рекомендовано вісім типових режимів захисту для різних категорій населення: режими 1-3 - для непрацюючого населення, режими 4-7 - для робітників і службовців, режим 8 - для особового складу невоєнізованих формувань.

Кожний режим радіаційного захисту ділиться на три етапи:

- перший - перебування у захисних спорудах;

- другий - перебування у захисних спорудах і будинках;

-третій - перебування у приміщеннях та обмежений час перебування на відкритій місцевості.

Для непрацюючого населення розроблено такі режими (з урахуванням К^у,- коефіцієнта ослаблення):

-Режим № 1 - для населення, яке проживає в дерев'яних будинках з kqcj,^ 2 і використовує ПРУ з 1?^.= 50.

-Режим № 2 - для населення, яке проживає у цегляних одноповерхових будинках з К^у, = 10 і використовує ПРУ з КосЛ.= 50.

-Режим № 3 - для населення, яке проживає у багатоповерхових цегляних будинках з К^^,^ 20 і використовує ПРУ з Косл^ 200-400.

Наприклад: При рівні радіації 300 р/год:

- для населення, що проживає в дерев'яних будинках (режим № 1), загальна тривалість дотримання режиму захисту - 25 діб. З них: перебування в ПРУ - 5 діб; в ПРУ та будинку - 10 діб (у т.ч. протягом доби: 6,5 год у будинку, 17 год у ПРУ, 0,5 год на відкритій місцевості); у будинку - 10 діб з виходом на відкриту місцевість до 1 год на добу;

- для населення, що проживає в цегляних одноповерхових будинках (режим № 2), загальна тривалість дотримання режиму захисту - 20 діб. З них: перебування в ПРУ - 3 доби; в ПРУ та будинку - 4 доби (у т.ч. протягом доби: 11 год у будинку, 11 год. у ПРУ, 2 год на відкритій місцевості); у будинку - 13 діб з виходом на відкриту місцевість до 1 год на добу;

- для населення, що проживає у багатоповерхових будинках (режим № 3), загальна тривалість дотримання режиму захисту - 7 діб. З них: перебування в ПРУ - 16 год; в будинку - 6 діб (у т.ч. протягом доби: 23 год у будинку, 1 год на відкритій місцевості).

Поведінка при повені

Tue, 15 Jan 2013 05:31:41 GMT

ПРАВИЛА ДіЙ ПІД ЧАС ПОВЕНІ (сценарій)

-Про загрозу повені (затоплення) населення оповіщПРАВИЛАається завчасно.

-У період повеней радіотрансляційна мережа у квартирах повинна діяти цілодобово.

-З місць, яким загрожує повінь, населення евакуюється.

-Підсилюють кріплення окремих конструкцій, механізмів і обладнання.

-Коли вода почала підніматися, людей і матеріальні цінності, як правило, вивозять автотранспортом, худобу переганяють.

-Перш ніж покинути будинки, переносять на верхні поверхи або горища все, що може зіпсувати вода, вимикають світло і газ.

-Захопивши із собою документи, най-необхідніші речі, невеликий запас продуктів і води, прибувають на місце збору. В разі необхідності евакуацію продовжують на ботах, баржах, катерах, човнах, інших плавальних засобах.

- Під час посадки людей човен або інший засіб повинен бути закріплений. Входити в човен слід по одному, ступаючи на середину настилу. Розсаджуватись - за вказівкою старшого. Під час руху не можна мінятися місцями, сідати на борт човна.

- Переправа людей по воді без плавальних засобів дозволяється тільки там, де є визначений брід глибиною не більше 1 м. Потрапивши у воду, треба відразу ж пливти до найближчого незатопленого місця.

-Слід бути дуже уважним, щоб не вдаритись об предмети, які можуть бути під водою або плавати поряд. У залитому водою чагарнику, густій високій траві не варто робити різких рухів, бо можна заплутатись - краще пливти на спині.

-Якщо ногу судомить, треба випрямити її і за великий палець потягнути на себе.

Надаючи допомогу тому, хто тоне, підпливати до нього треба ззаду, стежачи, щоб він не схопив вас за ногу* руку, шию чи тулуб і не потягнув углиб. Брати його можна за комір, голову, передпліччя, руки або під пахви, повернувши обличчям догори. Пливти з потопаючим слід на боці або спині, працюючи ногами і вільною рукою.

- На човні до потопаючого підходять проти течії, а піднімати його найзручніше з корми. Якщо у воді опинилось кілька чоловік, у першу чергу підбирають тих, хто потребує негайної допомоги, іншим дають рятувальні засоби.

-Врятованих треба перевдягнути в сухий, теплий одяг, дати заспокійливі засоби. Якщо людина не дихає, їй роблять штучне дихання.

Поведение при землетрясении

Tue, 15 Jan 2013 05:22:44 GMT

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ ПІД ЧАС ЗЕМЛЕТРУСУ

Виведення населення у безпечні місця проводиться організовано, з урахуванням обстановки.

Із службових приміщень і житлових будинків треба виходити швидко, не заважаючи іншим.

Якщо сильні підземні поштовхи застали вас на вулиці, слід якнайдалі відійти від будинків.

Не можна залишатися поблизу об'єктів, що мають легкозаймисті і сильнодіючі отруйні речовини, на мостах і шляхопроводах.

Не можна триматися за високі стовпи і паркани, ховатись на нижніх поверхах і в підвальних приміщеннях будинків.

Усі транспортні засоби зупиняються, пасажири залишають їх і відходять на безпечну відстань.

Особливу організованість слід проявити, виходячи з вокзалів, театрів, магазинів; необхідно точно виконувати розпорядження адміністрації.

Під час урагану, шквалу треба сховатись у підвалах, підпіллях, погребах, канавах, траншеях, улоговинах, укриттях цивільної оборони.

Від селю порятунок у тому, щоб терміново і завчасно залишити зону, яку він може затопити.

Умей распознать опасность

Mon, 14 Jan 2013 08:30:26 GMT

УМЕНИЕ РАСПОЗНАТЬ ОПАСНОСТЬ

В первую очередь это умение заключается в анализе окружающей вас городской среды. В том числе вашей квартиры, вашего подъезда, улицы, места работы и отдыха, употребляемой вами пищи и используемых вами вещей. Все перечисленное в той или иной мере несет угрозу вашей жизни. Явную, как баллон с пропаном, или скрытую, как фонящий экран телевизора.

Идти лучше от большого к малому. Возьмите лист бумаги и карандаш и напишите: пункт первый — стихийные бедствия.

Задайте себе вопрос, какие В ПРИНЦИПЕ могут случиться в вашей местности стихийные бедствия. Исходя из геологических, гидрологических и климатогеографических особенностей.

Изучите внимательно карту. Вот побережье моря, а в море случаются землетрясения, и значит… совершенно верно, можно ждать в гости цунами. А на какой высоте стоит ваш дом? Интересно, достанет ли до него волна или нет?

Отсмотрите климатические карты за последние пятьдесят лет. Например, в областной библиотеке. Или, если не хотите перелопачивать сотни томов, обратитесь к знакомым метеорологам. Нет знакомых — просто к метеорологам. Поговорите о видах на заморозки и так, между делом, спросите, чего можно ожидать от местной погоды в принципе?

Оказывается, нисходящих с гор ледяных ветров? И трехметрового снега? Было такое. Три раза. Десять, пятнадцать и сорок лет назад. А вы даже окна не утеплили. Потому что две последних зимы были теплые.

Познакомьтесь с гидрологией рек. Не разливаются ли они? А если разливаются, то как широко. И какие территории затапливают. И как долго держится вода.

Поговорите с краеведами, которые с удовольствием расскажут вам о катастрофах, случившихся до того, как стали вестись метео— и гидронаблюдения. И которые, если не надеяться на авось, могут произойти в будущем.Такое многопрофильное отслеживание и станет первым шагом к обеспечению вашей безопасности в случае прихода стихийного бедствия. «Предупрежден — значит, защищен» — так говорит мудрая пословица.

Далее пишем пункт второй: предприятия. И как можно более подробно расписываем этот пункт.

Какие промышленные производства расположены вблизи вашего дома?

Не исключено, что рядом один из тех трех тысяч насчитывающихся в стране особо опасных объектов, аварии на которых чреваты катастрофическими на местном уровне последствиями.

Поведение в транспорте

Mon, 14 Jan 2013 08:01:12 GMT

Правила безопасности в городском общественном транспорте

Во время поездок в городском общественном транспорте пассажиру необходимо соблюдать следующие правила:

1. При возникновении какой-либо опасной ситуации в первую очередь действовать по указанию водителя трамвая или троллейбуса.

2. Не выходить из вагона, когда водитель переводит стрелку.

3. Не прыгать в трамвай (троллейбус) на ходу;

4. Выходить из трамвая (троллейбуса) следует осторожно, чтобы не попасть под движущийся транспорт;

5. При нахождении около дверей остерегаться ушибов рук дверями подвижного состава;

6. Не высовываться из окон, опасаясь быть задетым движущимся транспортом или каким-либо препятствием;

7. Запрещается разговаривать с водителем во время движения.

В случае пожара в автобусе, трамвае или троллейбусе необходимо:

1. Немедленно сообщите о пожаре водителю и пассажирам;

2. Потребуйте остановиться и открыть двери. Будьте осторожны! В троллейбусах и трамваях металлические части могут оказаться под напряжением в результате нарушения защитной изоляции проводов;

3. При необходимости используйте для эвакуации аварийные люки в крыше и выходы через боковые окна. Если надо, выбейте ногами стекла. В транспорте обычно имеются материалы, выделяющие при горении ядовитые газы, поэтому покидайте салон быстро, закрывая рот и нос платком или рукой. Выбравшись из салона, отойдите подальше, так как могут взорваться баки с горючим или произойти замыкание высоковольтной электросети;

4. Немедленно по телефону или через водителей проезжающих машин сообщите о пожаре в пожарную часть, окажите посильную помощь пострадавшим.

Экстремальные ситуации аварийного характера на легковом автомобиле

В случае аварии (столкновение со встречной машиной, падение машины с насыпи и др.) последствия могут быть самыми трагичными. Вместе с тем соблюдение элементарных правил безопасности значительно увеличивает шансы на выживание при автомобильных авариях.

Подголовники и ремни безопасности уменьшают вероятность гибели при лобовом столкновении в два-три, а при опрокидывании – в пять раз. Без ремней безопасности, столкнувшись с неподвижным препятствием даже на скорости 20 км/ч, водитель скорее всего получит травму; та же ситуация при 50 км/ч равносильна прыжку с четвертого этажа.

Что же делать, если авария неизбежна? Вот несколько советов опытных водителей:

1. Не покидать машину до ее остановки (шансов выжить в машине в 10 раз больше, чем при «катапультировании»).

2. Когда удар неизбежен, самое главное – препятствовать своему перемещению вперед и защитить голову. Упереться ногами в пол, голову наклонить вперед между рук, напрягая все мышцы, упереться руками для смягчения удара.

3. Наиболее опасное место для пассажира – переднее сиденье, поэтому детям до 12 лет нельзя там находиться без специального устройства.

4. После того как удар произошел, первым делом надо определиться, где и в каком положении вы находитесь, нет ли пожара, не подтекает ли бензин. В зависимости от ситуации двигайтесь к выходу. Если дверцы не открылись, надо открывать или разбивать окна.

Если машина упала в воду, она может некоторое время держаться на плаву. Однако дверцы открывать не следует – машина начнет резко погружаться. Выбираться надо через открытое окошко. При погружении под воду с закрытыми окнами и дверцами воздух в салоне автомобиля держится несколько минут. Следует включать фары (чтобы машину было легче искать), активно провентилировать легкие, избавиться от лишней одежды, не забыть документы. Выбираться надо через дверцу или окно. Взявшись руками за крышу машины, подтянуться, а затем резко плыть вверх. Если дверцу заклинило и стекло не опускается, надо разбить лобовое стекло. Выбираться наружу можно, когда машина наполнилась водой наполовину. Если распахнуть дверцу и попытаться тут же выбираться, вам будет мешать поток воды, идущий в салон.

Оказавшись вне машины, помните, что у вас не меньше 30–40 секунд. Этого достаточно, чтобы выплыть на поверхность.