Головна » Дошка оголошень (7) |
Экстримальные ситуации [5] | Опасность [2] |
ДІЇ ПІД ЧАС хімічних АВАРІЇ
-В разі виникнення виробничої аварії начальник цивільної оборони об'єкта
терміново організовує оповіщення керівництва і всіх працівників підприємства
про небезпеку. - Якщо трапилося витікання СДОР, то оповіщується також населення, яке
мешкає поблизу об'єкта і в напрямі можливого поширення отруйних газів. -Населення повинно слухати повідомлення штабу ЦО і діяти за його вказівкою.
-Організовується розвідка, яка встановлює місце аварії, вид СДОР, ступінь
зараження території та повітря, стан людей у зоні зараження, кордони зон
забруднення, напрям і швидкість вітру в приземному шарі, напрям поширення
зараженого повітря. -Уражених після надання їм допомоги доставляють у незаражений район, а в
разі необхідності - до лікувального закладу. -Продукти харчування і вода у зоні зараження перевіряються, і приймається
рішення про їх дегазацію або знищення. Необхідно пам'ятати, що чим
швидше люди покинуть заражену місцевість, тим менша небезпека ураження. -Покидати заражену територію треба швидко, намагаючись не піднімати пилу і
не торкатися навколишніх предметів. - На зараженій території не можна знімати засоби захисту, курити, їсти,
пити. - Після виходу з району зараження потрібно пройти санітарну обробку,
змінити білизну або весь одяг. Ці ж самі
правила поведінки стосуються населення, яке опинилось у зоні хімічного зараження
отруйними речовинами. - Крім того, необхідно вміти захистити органи дихання від СДОР і вміти
надавати першу допомогу при отруєнні . -У зоні бактеріологічного зараження запроваджують спеціальний режим -
карантин або обсервацію. Карантин - суворий режим ізоляції
певної групи населення з метою запобігання розповсюдженню інфекційних
захворювань. У зоні карантину не дозволяється виходити зі своїх житлових
приміщень. -Продукти харчування і предмети першої необхідності доставляються
додому. Вихід (виїзд) з районів, у яких оголошено карантин, забороняється. Обсервація - медичне спостереження
за певною групою населення. - В зоні обсервації медична служба цивільної оборони виявляє захворювання,
проводить профілактичні заходи, робить спеціальні щеплення. -Обмежується спілкування між людьми. -Навчальні та культурно-освітні заклади можуть продовжувати свою роботу,
але за умови суворого виконання встановлених правил. Населення, яке перебуває у зоні
бактеріологічного зараження, повинно суворо додержувати вимог медичної служби
ЦО. - Надзвичайно важливо не порушувати режиму харчування. - Можна їсти тільки ті продукти, що зберігалися у холодильнику або в
закритій тарі, їжу слід обов'язково піддавати тепловій обробці, воду для пиття
- кип'ятити. -Велике значення в цих умовах має чистота жител, дворів, місць загального
користування. -Необхідно суворо виконувати вимоги особистої гігієни: щодня митися, щотижня
міняти натільну і постільну білизну, постійно стежити за чистотою рук,
волосся. - В усіх випадках, перебуваючи у зоні бактеріологічного зараження,
потрібно зберігати спокій і додержувати встановлених правил. |
ДІЇ ПІД ЧАС хімічних АВАРІЇ -В разі виникнення виробничої аварії начальник цивільної оборони об'єкта терміново організовує оповіщення керівництва і всіх працівників підприємства про небезпеку. - Якщо трапилося витікання СДОР, то оповіщується також населення, яке мешкає поблизу об'єкта і в напрямі можливого поширення отруйних газів. -Населення повинно слухати повідомлення штабу ЦО і діяти за його вказівкою. -Організовується розвідка, яка встановлює місце аварії, вид СДОР, ступінь зараження території та повітря, стан людей у зоні зараження, кордони зон забруднення, напрям і швидкість вітру в приземному шарі, напрям поширення зараженого повітря. -Уражених після надання їм допомоги доставляють у незаражений район, а в разі необхідності - до лікувального закладу. -Продукти харчування і вода у зоні зараження перевіряються, і приймається рішення про їх дегазацію або знищення. Необхідно пам'ятати, що чим швидше люди покинуть заражену місцевість, тим менша небезпека ураження. -Покидати заражену територію треба швидко, намагаючись не піднімати пилу і не торкатися навколишніх предметів. - На зараженій території не можна знімати засоби захисту, курити, їсти, пити. - Після виходу з району зараження потрібно пройти санітарну обробку, змінити білизну або весь одяг. Ці ж самі правила поведінки стосуються населення, яке опинилось у зоні хімічного зараження отруйними речовинами. - Крім того, необхідно вміти захистити органи дихання від СДОР і вміти надавати першу допомогу при отруєнні . ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ТА ДІЇ У ЗОНІ БАКТЕРІОЛОГІЧНОГО ЗАРАЖЕННЯ -У зоні бактеріологічного зараження запроваджують спеціальний режим - карантин або обсервацію. Карантин - суворий режим ізоляції певної групи населення з метою запобігання розповсюдженню інфекційних захворювань. У зоні карантину не дозволяється виходити зі своїх житлових приміщень. -Продукти харчування і предмети першої необхідності доставляються додому. Вихід (виїзд) з районів, у яких оголошено карантин, забороняється. Обсервація - медичне спостереження за певною групою населення. - В зоні обсервації медична служба цивільної оборони виявляє захворювання, проводить профілактичні заходи, робить спеціальні щеплення. -Обмежується спілкування між людьми. -Навчальні та культурно-освітні заклади можуть продовжувати свою роботу, але за умови суворого виконання встановлених правил. Населення, яке перебуває у зоні бактеріологічного зараження, повинно суворо додержувати вимог медичної служби ЦО. - Надзвичайно важливо не порушувати режиму харчування. - Можна їсти тільки ті продукти, що зберігалися у холодильнику або в закритій тарі, їжу слід обов'язково піддавати тепловій обробці, воду для пиття - кип'ятити. -Велике значення в цих умовах має чистота жител, дворів, місць загального користування. -Необхідно суворо виконувати вимоги особистої гігієни: щодня митися, щотижня міняти натільну і постільну білизну, постійно стежити за чистотою рук, волосся. - В усіх випадках, перебуваючи у зоні бактеріологічного зараження, потрібно зберігати спокій і додержувати встановлених правил. |
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ В ЗОНІ
РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ Радіоактивне зараженою може виявитися місцевість не тільки після ядерного
вибуху, а й внаслідок аварії на атомній електростанції, на інших об'єктах, що
виробляють або використовують розщеплені матеріали.
Характерна особливість
радіоактивного зараження місцевості після ядерного вибуху - швидкий спад рівнів
-радіації через безперервний розпад радіоактивних речовин. Так, через 7
год після вибуху рівень радіації на місцевості зменшується у 10 разів, через
добу - приблизно у 40 разів, через 49 годин - у 100 разів. Найдужче спадають
рівні радіації у першу добу, яка становить найбільшу небезпеку для людей.
-У тих населених пунктах і районах, де виявлено радіоактивне зараження, усі
мешканці повинні надягнути респіратори,
- протипилові тканинні маски,
-ватно-марлеві пов'язки або протигази,
-взяти документи, запас їжі і води, медикаменти, предмети першої
необхідності й піти до захисної споруди. (Цього не було зроблено у Прип'яті, Чорнобилі
та в навколишніх населених пунктах після аварії на ЧАЕС у 1986 р.)
-Якщо обставини змусили когось
сховатись у квартирі або виробничому приміщенні, потрібно, не гаючи часу,
-- зачинити вікна і двері,
-- завісити їх цупкою тканиною,
--затулити всі щілини.
Якщо ж люди опинилися в зоні
зараження або їм потрібно залишити її, кожна людина повинна прийняти
радіозахисний засіб. Складною і дуже відповідальною проблемою в таких умовах
є харчування.
- Готувати їжу найкраще на незараженій території.
- В разі крайньої потреби можна готувати на відкритій місцевості з рівнем
радіації не вищим 1 Р/год, а якщо рівень радіації - до 5 Р/год, то у наметах.
Коли радіація вища за 5 Р/год - лише у закритих герметичних і дезактивованих
приміщеннях або у захисних спорудах.
Слід пам'ятати, що і після зняття
обмежень треба додержувати заходів перестороги, оскільки частина радіоактивних
речовин (в основному ізотопи цезію-137 і стронцію-90) надовго залишається на
ґрунті, рослинності, у воді, на поверхні будівель. Вони можуть потрапити до
організму з їжею і водою.
-Тому для приготування їжі придатні тільки ті продукти, що зберігалися у
погребах, підстіллях, холодильниках, кухонних столах, шафах, закритому
скляному посуді, були загорнуті в пилонепроникні матеріали.
Щоб запобігти масовому
радіаційному опроміненню (чи хоча б знизити його дози до допустимих норм),
штаби ЦО у цих зонах запроваджують режими радіаційного захисту, тобто
визначають час безперервного перебування людей у захисних спорудах, тривалість
перебування у будинках і на відкритій місцевості.
-Якщо підприємство і в цих умовах продовжує свою діяльність, то для кожного
цеху встановлюється час роботи, час відпочинку в захисних спорудах або
житлових приміщеннях. Вибір режиму залежить від рівнів радіації, захисних
властивостей сховищ, наявності протирадіаційних укриттів та інших умов.
Нині розроблено і рекомендовано
вісім типових режимів захисту для різних категорій населення: режими 1-3 - для
непрацюючого населення, режими 4-7 - для робітників і службовців, режим 8 - для
особового складу невоєнізованих формувань.
Кожний режим радіаційного захисту ділиться на три етапи:
- перший - перебування у захисних спорудах;
- другий - перебування у захисних спорудах і будинках;
-третій - перебування у приміщеннях та обмежений час перебування на
відкритій місцевості.
Для непрацюючого населення
розроблено такі режими (з урахуванням К^у,- коефіцієнта ослаблення):
-Режим № 1 - для населення, яке проживає в дерев'яних будинках з kqcj,^ 2
і використовує ПРУ з 1?^.= 50.
-Режим № 2 - для населення, яке проживає у цегляних одноповерхових
будинках з К^у, = 10 і використовує ПРУ з КосЛ.= 50.
-Режим № 3 - для населення, яке проживає у багатоповерхових цегляних
будинках з К^^,^ 20 і використовує ПРУ з Косл^ 200-400.
Наприклад: При рівні радіації 300
р/год:
- для населення, що проживає в дерев'яних будинках (режим № 1), загальна
тривалість дотримання режиму захисту - 25 діб. З них: перебування в ПРУ - 5
діб; в ПРУ та будинку - 10 діб (у т.ч. протягом доби: 6,5 год у будинку, 17
год у ПРУ, 0,5 год на відкритій місцевості); у будинку - 10 діб з виходом на
відкриту місцевість до 1 год на добу;
- для населення, що проживає в цегляних одноповерхових будинках (режим №
2), загальна тривалість дотримання режиму захисту - 20 діб. З них: перебування
в ПРУ - 3 доби; в ПРУ та будинку - 4 доби (у т.ч. протягом доби: 11 год у
будинку, 11 год. у ПРУ, 2 год на відкритій місцевості); у будинку - 13 діб з
виходом на відкриту місцевість до 1 год на добу;
|
ПРАВИЛА ДіЙ ПІД ЧАС
ПОВЕНІ (сценарій)
-У період повеней радіотрансляційна мережа у квартирах повинна діяти цілодобово. -З місць, яким загрожує повінь, населення евакуюється. -Підсилюють кріплення окремих конструкцій, механізмів і обладнання. -Коли вода почала підніматися, людей і матеріальні цінності, як правило, вивозять автотранспортом, худобу переганяють. -Перш ніж покинути будинки, переносять на верхні поверхи або горища все, що може зіпсувати вода, вимикають світло і газ. -Захопивши із собою документи, най-необхідніші речі, невеликий запас продуктів і води, прибувають на місце збору. В разі необхідності евакуацію продовжують на ботах, баржах, катерах, човнах, інших плавальних засобах. - Під час посадки людей човен або інший засіб повинен бути закріплений. Входити в човен слід по одному, ступаючи на середину настилу. Розсаджуватись - за вказівкою старшого. Під час руху не можна мінятися місцями, сідати на борт човна. - Переправа людей по воді без плавальних засобів дозволяється тільки там, де є визначений брід глибиною не більше 1 м. Потрапивши у воду, треба відразу ж пливти до найближчого незатопленого місця. -Слід бути дуже уважним, щоб не вдаритись об предмети, які можуть бути під водою або плавати поряд. У залитому водою чагарнику, густій високій траві не варто робити різких рухів, бо можна заплутатись - краще пливти на спині. -Якщо ногу судомить, треба випрямити її і за великий палець потягнути на себе. Надаючи допомогу тому, хто тоне, підпливати до нього треба ззаду, стежачи, щоб він не схопив вас за ногу* руку, шию чи тулуб і не потягнув углиб. Брати його можна за комір, голову, передпліччя, руки або під пахви, повернувши обличчям догори. Пливти з потопаючим слід на боці або спині, працюючи ногами і вільною рукою. - На човні до потопаючого підходять проти течії, а піднімати його найзручніше з корми. Якщо у воді опинилось кілька чоловік, у першу чергу підбирають тих, хто потребує негайної допомоги, іншим дають рятувальні засоби. -Врятованих треба перевдягнути в сухий, теплий одяг, дати заспокійливі засоби. Якщо людина не дихає, їй роблять штучне дихання. |
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ ПІД ЧАС ЗЕМЛЕТРУСУ |
В первую очередь это умение заключается в анализе окружающей вас городской среды. В том числе вашей квартиры, вашего подъезда, улицы, места работы и отдыха, употребляемой вами пищи и используемых вами вещей. Все перечисленное в той или иной мере несет угрозу вашей жизни. Явную, как баллон с пропаном, или скрытую, как фонящий экран телевизора. Идти лучше от большого к малому. Возьмите лист бумаги и карандаш и напишите: пункт первый — стихийные бедствия. Задайте себе вопрос, какие В ПРИНЦИПЕ могут случиться в вашей местности стихийные бедствия. Исходя из геологических, гидрологических и климатогеографических особенностей. Изучите внимательно карту. Вот побережье моря, а в море случаются землетрясения, и значит… совершенно верно, можно ждать в гости цунами. А на какой высоте стоит ваш дом? Интересно, достанет ли до него волна или нет? Отсмотрите климатические карты за последние пятьдесят лет. Например, в областной библиотеке. Или, если не хотите перелопачивать сотни томов, обратитесь к знакомым метеорологам. Нет знакомых — просто к метеорологам. Поговорите о видах на заморозки и так, между делом, спросите, чего можно ожидать от местной погоды в принципе? Оказывается, нисходящих с гор ледяных ветров? И трехметрового снега? Было такое. Три раза. Десять, пятнадцать и сорок лет назад. А вы даже окна не утеплили. Потому что две последних зимы были теплые. Познакомьтесь с гидрологией рек. Не разливаются ли они? А если разливаются, то как широко. И какие территории затапливают. И как долго держится вода. Поговорите с краеведами, которые с удовольствием расскажут вам о катастрофах, случившихся до того, как стали вестись метео— и гидронаблюдения. И которые, если не надеяться на авось, могут произойти в будущем.Такое многопрофильное отслеживание и станет первым шагом к обеспечению вашей безопасности в случае прихода стихийного бедствия. «Предупрежден — значит, защищен» — так говорит мудрая пословица.
Далее пишем пункт второй: предприятия. И как можно более подробно расписываем этот пункт. Какие промышленные производства расположены вблизи вашего дома? Не исключено, что рядом один из тех трех
тысяч насчитывающихся в стране особо опасных объектов, аварии на которых
чреваты катастрофическими на местном уровне последствиями. |
Правила
безопасности в городском общественном транспорте
В случае аварии (столкновение со встречной машиной, падение машины с насыпи и др.) последствия могут быть самыми трагичными. Вместе с тем соблюдение элементарных правил безопасности значительно увеличивает шансы на выживание при автомобильных авариях. |