Головна » Дошка оголошень » Экстримальные ситуации

ПОВЕДІНКИ В ЗОНІ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ
Інформація | 15.01.2013, 08:39
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ В ЗОНІ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ
Радіоактивне зараженою може виявитися місцевість не тільки після ядерного вибуху, а й внаслідок аварії на атомній електростанції, на інших об'єктах, що виробля­ють або використовують розщеплені матеріали.
Характерна особливість радіоактивного зараження місцевості після ядерного вибуху - швидкий спад рівнів
-радіації через безперервний розпад радіоактивних речо­вин. Так, через 7 год після вибуху рівень радіації на міс­цевості зменшується у 10 разів, через добу - приблизно у 40 разів, через 49 годин - у 100 разів. Найдужче спа­дають рівні радіації у першу добу, яка становить найбільшу небезпеку для людей.
-У тих населених пунктах і районах, де виявлено радіоактивне зараження, усі мешканці повинні надягнути респіратори,
- протипилові тканинні маски,
-ватно-марлеві пов'язки або протигази,
-взяти документи, запас їжі і во­ди, медикаменти, предмети першої необхідності й піти до захисної споруди. (Цього не було зроблено у Прип'яті, Чорнобилі та в навколишніх населених пунктах після аварії на ЧАЕС у 1986 р.)
-Якщо обставини змусили когось сховатись у квартирі або виробничому приміщенні, потрібно, не гаючи часу,
-- зачинити вікна і двері,
-- завісити їх цупкою тканиною,
--затулити всі щілини.
Якщо ж люди опинилися в зоні зараження або їм потрібно залишити її, кожна людина повинна прийняти радіозахисний засіб. Складною і дуже відповідальною проблемою в таких умовах є харчування.
- Готувати їжу найкраще на незараженій території.
- В разі крайньої по­треби можна готувати на відкритій місцевості з рівнем радіації не вищим 1 Р/год, а якщо рівень радіації - до 5 Р/год, то у наметах. Коли радіація вища за 5 Р/год - лише у закритих герметичних і дезактивованих примі­щеннях або у захисних спорудах.
Слід пам'ятати, що і після зняття обмежень треба додержувати заходів перестороги, оскільки частина радіоактивних речовин (в основному ізотопи цезію-137 і стронцію-90) надовго залишається на ґрунті, рослин­ності, у воді, на поверхні будівель. Вони можуть потра­пити до організму з їжею і водою.
-Тому для приготуван­ня їжі придатні тільки ті продукти, що зберігалися у по­гребах, підстіллях, холодильниках, кухонних столах, ша­фах, закритому скляному посуді, були загорнуті в пило­непроникні матеріали.
Щоб запобігти масовому радіаційному опроміненню (чи хоча б знизити його дози до допустимих норм), штаби ЦО у цих зонах запроваджують режими радіаційного захи­сту, тобто визначають час безперервного перебування лю­дей у захисних спорудах, тривалість перебування у будинках і на відкритій місцевості.
-Якщо підприємство і в цих умовах продовжує свою діяльність, то для кожного цеху встановлюється час роботи, час відпочинку в захисних спо­рудах або житлових приміщеннях. Вибір режиму зале­жить від рівнів радіації, захисних властивостей сховищ, наявності протирадіаційних укриттів та інших умов.
Нині розроблено і рекомендовано вісім типових ре­жимів захисту для різних категорій населення: режими 1-3 - для непрацюючого населення, режими 4-7 - для робітників і службовців, режим 8 - для особового складу невоєнізованих формувань.
Кожний режим радіаційного захисту ділиться на три етапи:
- перший - перебування у захисних спорудах;
- дру­гий - перебування у захисних спорудах і будинках;
-третій - перебування у приміщеннях та обмежений час перебування на відкритій місцевості.
Для непрацюючого населення розроблено такі режи­ми (з урахуванням К^у,- коефіцієнта ослаблення):
-Режим № 1 - для населення, яке проживає в дерев'я­них будинках з kqcj,^ 2 і використовує ПРУ з 1?^.= 50.
-Режим № 2 - для населення, яке проживає у цегля­них одноповерхових будинках з К^у, = 10 і використовує ПРУ з КосЛ.= 50.
-Режим № 3 - для населення, яке проживає у бага­топоверхових цегляних будинках з К^^,^ 20 і викорис­товує ПРУ з Косл^ 200-400.
Наприклад: При рівні радіації 300 р/год:
- для населення, що проживає в дерев'яних будинках (режим № 1), загальна тривалість дотримання режиму за­хисту - 25 діб. З них: перебування в ПРУ - 5 діб; в ПРУ та будинку - 10 діб (у т.ч. протягом доби: 6,5 год у будин­ку, 17 год у ПРУ, 0,5 год на відкритій місцевості); у бу­динку - 10 діб з виходом на відкриту місцевість до 1 год на добу;
- для населення, що проживає в цегляних однопо­верхових будинках (режим № 2), загальна тривалість до­тримання режиму захисту - 20 діб. З них: перебування в ПРУ - 3 доби; в ПРУ та будинку - 4 доби (у т.ч. про­тягом доби: 11 год у будинку, 11 год. у ПРУ, 2 год на відкритій місцевості); у будинку - 13 діб з виходом на відкриту місцевість до 1 год на добу;
 - для населення, що проживає у багатоповерхових будинках (режим № 3), загальна тривалість дотримання режиму захисту - 7 діб. З них: перебування в ПРУ - 16 год; в будинку - 6 діб (у т.ч. протягом доби: 23 год у будинку, 1 год на відкритій місцевості).
Додав: Ritulli |
Переглядів: 4535 | Рейтинг: 3.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]